Історія

КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР

31 травня 2007 Священний Синод Української Православної Церкви схвалив рішення про будівництво Кафедрального собору УПЦ на честь Воскресіння Христового.

Блаженніший Митрополит Володимир: «Освяченням місця, Хреста й закладенням першого каменя під будівництво Кафедрального собору Воскресіння Христового в столиці України розпочато грандіозний проект в історії нашої країни, який дозволить консолідувати суспільство навколо високої духовної місії – зміцнення фундаменту духовності силами всіх, для кого є цінними ідеали Святого Православ’я. Ваша благородна участь в цьому проекті сприятиме будівництву кафедрального собору на честь Воскресіння Христового. Хай Всемилостивий Господь зміцнює Вас у всіх благих починаннях у Славу Божу!» 

Кафедральний собор УПЦ на честь Воскресіння Христового стане найбільшим не лише в Україні, але й у всій Східній Європі: одночасно в ньому зможуть перебувати на богослужінні близько 5000 чоловік. Він також буде найвищим православним храмом в Європі. Проектована висота Свято-Воскресенського кафедрального собору від землі до надкупольного хреста – 120 метрів.

Майбутній Кафедральний собор буде не просто головним православним храмом міста XXI століття, а цілим комплексом, до складу якого увійдуть: резиденція Предстоятеля УПЦ, адміністративні та синодальні приміщення, конференц-зал на тисячу місць, зали для засідань, Духовно – просвітницький центр з клубами, студіями творчості та православної культури, телестудія, бібліотека, готель для паломників, ресторан, спортивний комплекс, магазини для продажу церковної продукції, духовної літератури та ікон, виставкові та музейні приміщення, а також паркінг. Заплановано і будівництво окремого храму-каплиці, розрахованого на 150 парафіян. Кафедральний собор матиме чотири вівтарі – один головний на честь Воскресіння Христового та два додаткових на основному рівні і один в стилобаті, в нижньому храмі. Біля святині побудують дзвіницю і облаштують соборну площу.

Не випадково Кафедральний собор Української Православної Церкви названий на честь Світлого Воскресіння Христового, адже це є символом того, що воскресають від багаторічного духовного і морального занепаду наша країна і наш народ.

Воскресенський Кафедральний собор стане не просто кафедрою Київських Митрополитів і місцем, де будуть перебувати синодальні відділи та адміністрація УПЦ – Кафедральний собор стане Духовно – просвітницьким центром Української Православної Церкви.

Будівництво Кафедрального собору УПЦ на честь Воскресіння Христового, головного храму України уособлює соборне єднання Української Православної Церкви, її духовних і творчих сил з метою здійснення покладеного Господом місіонерського, духовно -просвітницького та соціального служіння ближньому.

Адже Церква покликана діяти в світі за образом Христа, свідчити про Нього та про Його Царство. Члени Церкви покликані прилучитися до місії Христової, Його служіння світові, яке можливе для Церкви лише як служіння соборне, «щоб увірував світ» (Ін. 17, 21). Церква покликана служити спасінню світу, бо і Сам Син Чоловічеський «не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою за визволення багатьох» (Мк. 10, 45).

Спаситель говорить про Себе: «Я посеред вас, як слуга» (Лк. 22, 27). І закликає своїх учнів не гребувати світом, але бути «сіллю землі» та «світлом світу».

Життя у Церкві, до якого закликається кожна людина, є безперестанним служінням Богу і людям. До цього служіння закликається весь народ Божий. Члени тіла Христового, беручи участь у загальному служінні, виконують і свої особливі функції. Кожному дається особливий дар для служіння всім. «Служіть один одному, кожен тим даром, який прийняв, як добрі домоправителі різної благодаті Божої» (1 Пет. 4,10). «Одному дається Духом слово мудрості, іншому — слово знання, тим же Духом; іншому — віра, тим же Духом; іншому — дари зцілення, тим же Духом; іншому — творення чудес, іншому — пророцтво, іншому — розпізнавання духів, іншому — різні мови, іншому — тлумачення мов. Усе це творить один і той же Дух, наділяючи кожного осібно, як Йому завгодно» (1 Кор. 12, 8-11). Дари різноманітної благодаті Божої подаються кожному окремо, але для спільного служіння народу Божого (у тому числі й для служіння світові), і це є спільне служіння Церкви, що здійснюється на основі не одного, а різних дарів. Різноманітність же дарів створює і різноманітність служінь, але «служіння різні, а Господь один і той же; і діяння різні, а Бог один і той же, Котрий творить все у всіх» (1 Кор. 12, 5-6).

Історія будівництва

2 червня 2007р. Згідно з рішенням Священного Синоду, в рамках святкування 15-річчя Харківського Архієрейського Собору, Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України, звершив освячення місця, Хреста і заклав камінь під будівництво комплексу Кафедрального собору УПЦ Воскресіння Христового.

15 листопада 2007 р. Священний Синод Української Православної Церкви оголосив Всеукраїнський збір пожертвувань на будівництво Кафедрального собору УПЦ.

20 квітня 2008 р. У Вербну неділю, Предстоятель УПЦ освятив престол храму Всіх святих комплексу будівництва Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового.

27 квітня 2008р. У день Світлого Христового Воскресіння, Блаженніший Митрополит Володимир у співслужінні духовенства м. Києва звершив Велику Вечірню на площі перед дерев’яним храмом Всіх святих і привітав парафіян з першим престольним святом майбутнього Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового.

19 червня 2008р. Відбулася презентація Генерального проекту будівництва Свято – Воскресенського Кафедрального собору УПЦ та його затвердження архітектурно-містобудівною радою Києва.

23 листопада 2009р. Блаженніший Митрополит Володимир освятив експозиційний центр УПЦ – галереї «Соборна ». Було прийняте рішення не чекати закінчення будівництва і розпочати роботу Духовно – просвітницького центру.

11 лютого 2010р. Блаженніший Митрополит Володимир освятив на будмайданчику бурову техніку та перші дослідні палі.

4 квітня 2010р. У Світле Христове Воскресіння, Предстоятель УПЦ благословив початок будівельних робіт, заклав у фундамент Кафедрального собору мощі святих угодників Божих і Благословенну грамоту.

16 грудня 2010р. Блаженніший Митрополит Володимир звершив на будівельному майданчику подячний молебень з приводу облаштування останньої палі в фундамент собору.

15 квітня 2011р. Предстоятель УПЦ очолив урочисту церемонію укладання головної фундаментної плити Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового та заклав у неї фрагменти плінфи і цем’янкового розчину старовинної Софії Київської.

17 квітня 2011р. У Вербну неділю, на будмайданчику Свято-Воскресенського Кафедрального собору УПЦ завершилося укладання ростверку – бетонування монолітної фундаментної плити собору. Закінчено нульовий цикл.

24 квітня 2011р. У Світле Христове Воскресіння Блаженніший Митрополит Володимир із сонмом духовенства звершив на будмайданчику Велику Пасхальну вечірню .

24 липня 2013р. У день пам’яті святої рівноапостольної княгині Ольги Блаженніший Митрополит Володимир звершив чин малого освячення нижнього Свято- Андріє-Володимирського храму Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового.

 

Місце будівництва Кафедрального собору відвідали:

12 жовтня 2007 року – Предстоятель Олександрійської Православної Церкви Блаженніший Папа і Патріарх Олександрійський і всієї Африки Феодор ІІ;

9 травня 2009 року – Предстоятель Фінляндської Автономної Православної Церкви Константинопольського Патріархату Архієпископ Карельський і всієї Фінляндії Лев;

26 липня 2010 року – Предстоятель Руської Православної Церкви Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил;

28 березня 2011 року – Предстоятель Єрусалимської Православної Церкви Блаженніший Патріарх Єрусалимський і всієї Палестини Феофіл ІІІ.

29 липня 2011 року — Святіший і Блаженніший Католікос-Патріарх усієї Грузії Ілія II.

 

Місце будівництва Кафедрального собору освячене перебуванням великих святинь:

– З 3 по10 травня 2009 року– десниця святителя Спиридона Триміфунтського;

– З 13 по 21 вересня 2009 року – Почаївська ікона Божої Матері;

– З 4 по 11 квітня 2010 року – Віфлеємська ікона Божої Матері;

– З 13 по 22 травня 2010 року – Курська-Корінна ікона Пресвятої Богородиці «Знамення»;

– З 22 листопада по 2 грудня 2010 року — ікона Божої Матері «Умиление»;

– З 11 по 15 травня 2011 року – чесна глава святої великомучениці Анастасії Узорішительниці;

– З 11 по 17 листопада 2011 року – правиця святого великомученика Димитрія Солунського.

– З 16 по 25 листопада 2012 року – чудотворна Плащаниця Пресвятої Богородиці.